Пам’ятаємо тих, хто став для Українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
У грудні 1917 року уряд радянської росії розпочав відкриту агресію проти самостійної Української Народної Республіки. Більшовицька московська влада створила окремий «український червоний уряд» і оголосила війну незалежній частині нашої держави.
Наступ більшовиків, українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди були скеровані найліпші боєздатні підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.
До незначної кількості військових до станції Крути надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовицьким загоном червоногвардійців на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь лише 300-600 бійців. Це були українські воїни, юнаки та студенти, озброєні лише 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, у своєму арсеналі мали бронепотяг та артилерію.
Бій під Крутами був оборонною операцією та тривав до вечора. Українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви.
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ був зупинений на кілька днів, доки тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору, за яким Четверний союз визнав самостійність Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
У переплетіннях історичних фактів та сьогодення Україна вшановує мужність Героїв Крут та усіх воїнів, які віддали своє життя у боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну.
