Героям Слава! - Голосіївська районна в м.Києві державна адміністрація

Вічна Слава Героям Голосіївщини!

Бойко Віталій Васильович

Дата та місце народження: 24 липня 1973 року, мешкав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 року, селище міського типу Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область.

Підрозділ: стрілець 2-го відділення охорони 1-го взводу охорони 2-ї роти охорони військової частини ПП В0624 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».

Обставини загибелі: загинув 27 липня 2014 року від поранень під час бою в районі смт. Георгіївка.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Брожко Володимир Сергійович

Дата та місце народження: 3 лютого 1989 року, місто Київ.

Дата та місце загибелі: 7 липня 2015 року, село Лопаскине, Новоайдарський район, Луганська область.

Підрозділ: солдат 8-го окремого полку спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України на контрактній основі.

Обставини загибелі: 7 липня 2015 року військові контролювали ділянку вздовж річки Сіверський Донець, щоб не допустити спроб незаконного переправлення вантажів. Поблизу села Лопаскине військовий «КамАЗ» був обстріляний з боку російських бойовиків з автоматів і гранатометів. Під час перестрілки Володимир загинув.

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Голота Володимир Михайлович

Дата та місце народження: 6 січня 1985 року, село Ходосівка, Києво-Святошинський район, Київська область, мешкав в Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 25 січня 2015 року, село Новогригорівка, Артемівський район, Донецька область.

Підрозділ: солдат, старший навідник 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Обставини загибелі: загинув 25 січня 2015 року під час штурмових дій в районі села Новогригорівка поблизу міста Дебальцевого.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Дідушко Олег Анатолійович

Дата та місце народження: 17 березня 1972 року, місто Київ.

Дата та місце загибелі: 7 лютого 2015 року, місто Дебальцеве, Донецька область.

Підрозділ: стрілець 3-го відділення взводу з охорони об’єктів 27-ї стрілецької роти 7-го стрілецького батальйону військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.

Обставини загибелі: загинув 7 лютого 2015 року під Дебальцевим під час обстрілу. Група, до складу якої входив Дідушко Олег, опинилася під безперервним артилерійським і мінометним вогнем противника та прийняла на себе бій з переважаючими силами противника. Солдат Дідушко Олег під час виконання бойового наказу, отримав численні осколкові поранення, від яких помер.

Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Дмитрів Святослав Сергійович

Дата та місце народження: 10 грудня 1992 року, проживав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 31 січня 2015 року, селище Катер, Донецька область.

Підрозділ: старший солдат 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» 169-го навчального центру Сухопутних військ.

Обставини загибелі: загинув 31 січня 2015 року під час виконання бойового завдання в селищі Катер.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «Данила Галицького» (посмертно).

29 травня 2015 року в школі ІІ-ІІІ ступенів № 319 імені Валерія Лобановського міста Києва відкрито меморіальну дошку на честь загиблого в зоні АТО колишнього учня.

Єфіменко Василь Вікторович (позивний «Бізон»)

Дата та місце народження: 31 січня 1971 року, місто Березівка Красноярського краю.

Дата та місце загибелі: 15 липня 2014 року, місто Горлівка, Донецька область.

Підрозділ: старший сержант, командир відділення 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас».

Обставини загибелі: 15 липня 2014 року під час виконання службово-бойового завдання в місті Горлівка Донецької області внаслідок нападу із засідки та обстрілу терористами групи військовослужбовців батальйону «Донбас» четверо бійців зазнали осколкових та вогнепальних поранень. Дорогою до Артемівської міської лікарні старший сержант Василь Єфіменко помер від важких поранень.

Указом Президента України № 619/2014 від 26 липня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Зеленський Євгеній Олександрович

Дата та місце народження: 28 січня 1991 року, місто Потсдам, Німеччина.

Дата та місце загибелі: 24 червня 2014 року селище Щастя, Луганська область.

Підрозділ: старший лейтенант, командир спецгрупи 1-го взводу 8-го полку спецпризначення оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Обставини загибелі: отримав тяжкі поранення 17 червня 2014 року, потрапивши в засідку поблизу селища Щастя Луганської області. Помер 24 червня в реанімаційному відділенні столичного Центрального військового клінічного госпіталю.

Указом Президента України № 673/2014 від 23 серпня 2014 року за героїзм і самопожертву, виявлені в захисті територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі, присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Кіреєв Антон Аркадійович (позивний «Сіфон»)

Дата та місце народження: 7 листопада 1973 року, проживав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 5 жовтня 2014 року, село Спартак, Ясинуватський район, Донецька область.

Підрозділ: боєць розвідувальної групи Добровольчого українського Корпусу «Правий сектор».

Обставини загибелі: загинув 5 жовтня 2014 року в бою під час атаки під селом Спартак поряд з Донецьким аеропортом.

Нагороджений вищою відзнакою «Лицарский хрест Родини Мазеп» Міжнародної організації «Родина Мазеп».

Кобченко Олег Олександрович

Дата та місце народження: 18 лютого 1983 року, місто Київ.

Дата та місце загибелі: 16 лютого 2015 року, селище міського типу Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область.

Підрозділ: солдат-кулеметник 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.

Обставини загибелі: 15 лютого 2015 року отримав важке поранення обох ніг у бою під смт. Чорнухине Попаснянського району Луганської області. Разом із пораненими бійцями 128-ї бригади Олега Кобченка вивозили до шпиталю, але колона потрапила у ворожу засідку. З того часу вважався зниклим безвісти. У березні 2015 року знайдений серед загиблих. Волонтери перевезли тіло до моргу м. Дніпропетровська. Похований у селі Ставиське Козелецького району Чернігівської області.

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Ковалишин Олег Ярославович (позивний «Райдер»)

Дата та місце народження: 18 серпня 1978 року, місто Київ. Активний учасник української Вікіпедії під ніком «Raider». Учасник Революції гідності на Майдані Незалежності, під час якої 19 лютого 2014 року був поранений.

Дата та місце загибелі: 23 травня 2014 року, село Карлівка, Мар'їнський район, Донецька область.

Підрозділ: боєць добровольчого батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас».

Обставини загибелі: 17 квітня 2014 року записався добровольцем у батальйон «Донбас». Загинув 23 травня 2014 року в бою з терористами біля села Карлівка, потрапивши в засідку. Був важко поранений, відмовився здаватися, розстріляний з підствольних гранатометів.

Нагороджений нагрудною відзнакою від громади міста Києва «Герой киянин».

24 травня 2016 року встановлено меморіальну дошку в школі I-III ступенів №186 міста Києва на честь загиблого у зоні АТО колишнього учня.

Левицький В'ячеслав Миколайович

Дата та місце народження: 7 грудня 1967 року, проживав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 14 листопада 2014 року, село Піски, Ясинуватський район, Донецька область.

Підрозділ: солдат-кулеметник першої механізованої роти 3-го механізованого взводу військової частини Польова пошта В2830 93-ї окремої механізованої бригади.

Обставини загибелі: загинув 14 листопада 2014 року під час обстрілу села Піски.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Лужевський Руслан Михайлович

Дата та місце народження: 31 серпня 1975 року, село Волошинівка, Баришівський район, Київська область. Мешкав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 5 травня 2014 року, місто Слов'янськ, Донецька область.

Підрозділ: майор Служби безпеки України, співробітник інструкторського відділу спецпідрозділу «Альфа».

Обставини загибелі: 5 травня 2014 року загинув під час проведення антитерористичної операції під містом Слов'янськом.

Указом Президента України № 839/2014 від 3 листопада 2014 року за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

За особисту відвагу й самовіддані дії під час захисту суверенітету України нагороджений нагрудним знаком «За відвагу» (посмертно).

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Могилко Костянтин Вікторович

Дата та місце народження: 27 травня 1978 року, місто Вінниця.

Дата та місце загибелі: 6 червня 2014 року, село Пришиб, Слов'янський район, Донецька область.

Підрозділ: полковник, командир екіпажу літака-розвідника, командир військової розвідувальної ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї бригади транспортної авіації Повітряних сил Збройних Сил України.

Обставини загибелі: Могилко Костянтин Вікторович – командир екіпажу збитого над Слов'янськом транспортного літака АН-30Б, що здійснював спостережний політ у зоні АТО. Коли літак почав падати на житлові квартали Слов'янська, командир наказав членам екіпажу залишити літак та ціною власного життя скерував його за межі міста, щоб не допустити жертв серед мирного населення.

Указом Президента України № 545/2014 від 20 червня 2014 року за виняткову мужність і героїзм, незламність духу в боротьбі за незалежну Українську державу, вірність військовій присязі присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Полонський Віталій Анатолійович (позивний «Аполон»)

Дата та місце народження: 18 березня 1985 року, проживав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 30 листопада 2014 року, село Дмитрівка, Новоайдарський район, Луганська область.

Підрозділ: старший солдат 2-ї роти охорони 12-го батальйону територіальної оборони «Київ».

Обставини загибелі: загинув 30 листопада 2014 року під час виконання обов’язків військової служби поблизу блокпосту в районі села Дмитрівки Луганської області.

За мужність, патріотизм, високу громадянську позицію, героїзм, бойові заслуги у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений медаллю «Честь. Слава. Держава» (посмертно).

Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» Української православної церкви Київського патріархату (посмертно).

Пушняк Павло Анатолійович

Дата та місце народження: 21 лютого 1978 року, місто Богуслав, Київська область, мешкав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 6 серпня 2014 року, село Дякове, Антрацитівський район, Луганська область.

Підрозділ: старший сержант 72-ої окремої механізованої бригади.

Обставини загибелі: загинув 6 серпня 2014 року від численних осколкових поранень поблизу села Дякове під час артилерійського обстрілу українських підрозділів терористичними військами.

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сухенко Максим Володимирович (позивний «Трассер»)

Дата та місце народження: 28 листопада 1981 року, місто Київ.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 року, село Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.

Підрозділ: батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУМВС України в Київській області.

Обставини загибелі: загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла через «зелений коридор», який був обстріляний російськими десантниками у с. Горбатенко. Отримав тяжкі поранення. Помер від втрати крові в селі Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.

Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Черненко Андрій Миколайович

Дата та місце народження: 9 грудня 1978 року, село Слободо-Петрівка, Гребінківський район, Полтавська область. Мешкав у Голосіївському районі міста Києва. Учасник Євромайдану та Революції гідності.

Дата та місце загибелі: 18 лютого 2014 року під час Революції гідності на Майдані Незалежності.

Обставини загибелі: 18 лютого 2014 року був поранений та доставлений із Будинку профспілок до Київської міської клінічної лікарні № 17 із проникаючим вогнепальним пораненням грудної клітини.

Указом Президента України від 21 листопада 2014 року №890/2014 за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції гідності, Черненку Андрію присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Яценко Юрій Петрович

Дата та місце народження: 23 липня 1977 року, село Росава, Миронівський район, Київська область, проживав у Голосіївському районі міста Києва.

Дата та місце загибелі: 25 серпня 2014 року, селище міського типу Комісарівка, Перевальський район, Луганська область.

Підрозділ: помічник гранатометника 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь».

Обставини загибелі: загинув 25 серпня 2014 року під час обстрілу колони батальйону в районі селища міського типу Комісарівка Луганської області.

Черноконь Олег Євгенович

Дата та місце народження: 29 грудня 1978 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 20 липня 2017 р., с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир відділення. Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 20 липня 2017 р. близько 22.00 на спостережній позиції під час обстрілу опорного пункту на шахті «Бутівка».

Сімейний стан: Залишилась дружина та двоє дітей.

Місце поховання: м. Київ.

Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, «за особливу міжність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).